Усе минає, а слово залишається. Зникають у безвість царі,
володарі, раби… на порох розсипаються величні будівлі, вмирають дерева,
пересихають річки… гори перетворюються на купи каміння… все стає тліном і
прахом, а написане слово залишається. Залишається і несе крізь час голос
людської душі. Тож хай живе, переживає століття й покоління найбільше диво –
рідна мова!
Немає коментарів:
Дописати коментар