Сорочині іменини

Сьогодні, 22 березня, у сороки іменини. Так, саме у тої сороки, яка на своєму довгому хвості приносить новини. 

Християни відзначають день Сорока Святих, Великомучеників Севастійських. Отож, про все по порядку. Великомученики Севастійські - це воїни давньоримського імператора Лікінія, який був жорстоким гонителем християн. За відмову зректися християнської віри 40 воїнів римського легіону загинули у страшних муках. У холодні і вітряну ніч їх загнали у Севастійське озеро, яке за ніч вкрилося льодом. Щоб ще більше підсилити муки, імператор наказав на березі озера затопити лазню. 

Один із воїнів не витримав мук і вийшов з озера, але на порозі лазні упав і помер. Один з наглядачі, вражений мужністю і стійкістю воїнів, сказав: "І я - християнин" і знову став сороковим.

У народі це свято пов'язують із поверненням птахів. Українці вірили, що саме на Сорок Святих повертаються з вирію птахи, тому на честь їхнього повернення випікали печиво у формі жайворонків. У різних регіонах печивом розпоряджалися по-різному: в одних - його виносили в сад й підвішували до дерев, у інших – дарували сусідам, «аби краще велися гуси й висиджувались яйця», а ще йшли селом, тримаючи високо над головою «пташок», вилазили на ворота або клуню й декламували заклички для весни, збиралися за селом на горбах, співали веснянок.

Також роздавали випечених пташок дітям, щоб у господарстві свійська птиця здорова була. Малюки з "пташками" бігали по селу, тримаючи в руках нанизані на палички «жайворонки» й «сороки», танцювали й закликали весну, птахів з вирію.

Вважали, що цього дня сорока бере сорок різочок чи галузок і мостить собі з них гніздо. Казали:«Нині сорока — іменинниця». Сорока, якщо не турбувати її та не руйнувати гнізда, виступає своєрідним оберегом дому, біля якого живе. Етимологічно слово «сорока» пов'язане зі словом «сорок», отже, народ вважає, що сорока охрещена на день сорока святих.

Але найбільш символічним був обряд «Топтати ряст». Вважалося, хто напровесні його потопче – убереже життя й здоров’я протягом року. Тому навіть літні й кволі виходили в поле і, притопчуючи зелені сходи, казали: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, потоптати і того году діждати».

Хоч цей день і вважався провісником весни, але селяни вірили, що попереду можуть ще бути сорок приморозків і Сорок Святих ще можуть сорок лопат снігу кинути. У цей день рахували лисих чоловіків у селі: скільки нарахують, стільки днів ще буде мороз.

Із цим святом пов'язаний і народний прогностик.

Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.
Дружно тане сніг – до активної повені й буйних трав.
Якщо в цей день тепло, стільки ж днів утримається гожа погода, якщо навпаки – бути морозу 40 днів.
Якщо на Сорок святих буде мороз і сніг розтане від сонця – буде врожай на кавуни.
Яка погода на Сорок святих, така буде й у Петрівку
Якщо на Сорок святих сонце в колах, то влітку буде відмінний урожай.
Сороки і галки прилітають в цей день – до тепла.
22 березня синиця заспівала – тепло ворожить.
«На Сорок святих погода — на гречку буде врода».
«Як буде мороз, то уже далі сорок днів не буде, бо уже тих усіх сорок на цей один сі зложит»
«Ще має бути заметено снігом сорок закутків, і сорока морозів ще можна сподіватися. Та це тільки сподіватися, бо їх насправді не буває, зима вже з сили вибивається».
Якщо на Сорок святих опади і мало сонця – не буде весняної повені, влітку не очікується тривалих зливневих дощів, а осінь видасться сухою та погідною.