Улас Самчук – одна
з найяскравіших постатей
українства, людина, яка
зуміла втілити в
собі найкращі риси
української ментальності –
ліризм, поетичність, вразливість
серця – і перебороти його
найбільші хиби: почуття
меншовартості,
індивідуалізм, невміння підпорядковувати свої
інтереси інтересам загалу.
На долю
письменника випало побачити
й пережити стільки,
що цього цілком
вистачило б не
на одного чоловіка.
„Народився під час
війни, виріс під
час війни, зрів
під час війни.
11 років війни
і революції, 15
років вигнання, 14
миру. Польська, німецька,
мадярська в’язниці. Тричі
нелегальний перехід кордону.
Свідок повстання України,
Польщі, Чехословаччини, Карпатської
України, Протекторату, Генерального
Губернаторства,
Райхскоміса
ріату України, другого
Райху, Третього Райху.
Свідок двох найбільших
воєн в історії
світу. Царі, королі,
імператори, президенти, диктатори.
Муссоліні, Гітлер, Сталін.
Голод 1932-1933, концентраційні табори...
і вічне вигнання”.
Так писав про
себе Улас Самчук
напередодні свого сорокаріччя.
.jpg)