Погожий день приніс чимало клопотів: у саду залишилось торішнє листя, на квітнику сухе бадилля, домашні улюбленці просили уваги, а в думках нові підручники, "круглі столи", неперевірені зошити... І тут раптом у блакитних просторах неба, поміж розхристаних хмар, я побачила те, чого давно потребувала душа - мить весни... журавлі, та ні, веселики, рівним ключем повертались додому, а з їхніх крил тихо на землю спускалось радісне "курли-курли-курли". Те курликання мимоволі викликало усмішку та весняний настрій.
Пригадались Шевченкові слова: "А журавлі летять собі додому ключами..." Згадались, напевно, тому, що попереду знову непростий шлях для України, для рідної мови, для нас, українців. Але з вирію повертаються журавлі, несуть на своїх крилах в Україну частинку раю, пробуджують кожне серце, кожну долю, кожне людське життя. Тільки б не пропустити той тихий, безмовний дотик весни... ту чарівну мить і щиро повірити їй...
Пригадались Шевченкові слова: "А журавлі летять собі додому ключами..." Згадались, напевно, тому, що попереду знову непростий шлях для України, для рідної мови, для нас, українців. Але з вирію повертаються журавлі, несуть на своїх крилах в Україну частинку раю, пробуджують кожне серце, кожну долю, кожне людське життя. Тільки б не пропустити той тихий, безмовний дотик весни... ту чарівну мить і щиро повірити їй...
п.Марія, ви поет у прозі... Мене вразив ваш допис!!!
ВідповістиВидалитиРядки народились самі... але я щаслива, що вони приносять радість! Дякую за Ваші щирі слова.
ВідповістиВидалитиЯк хочеться, щоб журавлики принесли МИР!!! Дякую за допис, він неймовірний, бо вселяє віру в майбутнє...
ВідповістиВидалитиМи крок за кроком йдемо вперед: чекаємо вранішню зорю, яка приносить новий день, чекаємо весни, чекаємо добрих новин...
ВідповістиВидалитиА журавлі в небі – це свідчення того, що в Україну повертається весна, повертається надія, і обов'язково повернеться МИР!