Війна крізь долю моєї родини

Ой, ударила куля повстанця в чоло –

Сколихнулося небо, сколихнулось село.

І у полі широкім між квітів і трав,

Наче ясен високий стрілець той упав.

Як побачив це лихо вітрець степовий,

Запитав його тихо: «Чи ти, друже, живий?»

Та стрілець тому вітру жодних слів не повів,

Тільки маком червоним серед поля зацвів.


Ой, скажи ще, вояче: « Чий ти муж, чий ти син?

Чому нині так плаче за тобою Волинь?..»

Та стрілець тому вітру жодних слів не сказав,

Тільки маком червоним серед поля зітхав.

Вітер знову питався: «Чи у тебе є брат?

Звідкіля ти добрався до високих Карпат?»

Та стрілець тому вітру жодних слів не повів,


Тільки маком червоним серед поля зацвів.

                                                                              Євгенія Лещук

Червоні маки... Скільки їх зацвітає весною на українській землі? Сотні тисяч, а може, мільйонів?.. Спалахують червоними вогниками серед пшеничного поля, край дороги, серед степу - скрізь, де проливалася кров українців, які захищали свою землю колись і боронять тепер від ворогів. 

Історія нашого народу, на жаль, пересипана трагічними сторінками: козаки, січові стрільці, повстанці, воїни Червоної армії, Герої Майдану, бійці АТО - ниточка звитяги тягнеться крізь віки і не обривається сьогодні... 

Феномен Квітки Цісик

Я - квітка степова. Я всих і ничия. Одне лиш прошу, пам'ятай: Не рви мене і не ламай.Землі, життя - оквіта я. Я всих, твоя і ничия. 

Тоня Білоус

І досі чекає додому....

Нахмурений ранок струсив із неба у безвість зірки і простелив дорогу сонцю світанковим серпанком. Не забарився і перший сонячний промінь. Крізь відчинене вікно він тихо відхилив фіранку  і розгорнув книгу життя... Книгу життя... 

Рецепт щастя від Олександра Каліщука

Сьогодні - День щастя... А що таке щастя? Гроші? Розкіш? А, може, хмаринка в блакитному небі? А, може,  метелик на долоні?.. І веселка після дощу  - це також щастя. І лелеки в небесних просторах, і ніжний спів солов'я, і сині гори, і хвилі в морі, і зорі, що відбились у чистому плесі ріки, і золотий серпик місяця, і росяна зелень трав... два силуети при західному сонці - це також щастя... Тільки ж ми не помічаємо його... і не дякуєм Богу... за щастя народитися, щастя зустрічати весни, щастя кохати, щастя допомагати і співчувати...

Слово про тата...

Життя іде і все без коректур...

Ліна Костенко

У ці березневі дні хочу розповісти про тата, добру, чуйну і великодушну людину. Сьогодні у тата день народження. За плечима великий життєвий досвід, мудрість та велика людська любов.  Щоб розповісти про тата, напевно, мало буде усіх слів з усіх словників світу.

... Почалась татова життєва дорога березневого ранку 1948 року у родині сільських трударів - Івана Теофановича та Марії Степанівни у маленькому волинському селі.

... А журавлі летять собі додому ключами...

Погожий день приніс чимало клопотів: у саду залишилось торішнє листя, на квітнику сухе бадилля, домашні улюбленці просили уваги, а в думках нові підручники, "круглі столи", неперевірені зошити... І тут раптом у блакитних просторах неба, поміж розхристаних хмар, я побачила те, чого давно потребувала душа - мить весни... журавлі, та ні, веселики, рівним ключем повертались додому, а з їхніх крил тихо на землю спускалось радісне "курли-курли-курли". Те курликання мимоволі викликало усмішку та весняний настрій.

Пісня повертається додому...

Журавлиний ключ спонукав до роздумів 

про весну... про надію... про чужину... про героїв... Пропоную добірку поезій 

Богачук Олександр 

ПІСНЯ ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДОДОМУ 

Обнялися журавлі з весною 

І мене з веснянкою звели. 

Забриніло срібною струною: 

Кру-кру-кру, 

Курли-курли-курли. 

Зі святом Весни!

 ... блакитноокі фіалки, рожеві тюльпани,  зефірні крокуси, ніжні вербові котики... усі квіти землі сьогодні нагадують про свято Весни, Жінок і Краси. Здавна повелося, що Жінки - це берегині роду людського. Незважаючи на різні життєві перепетії. Вони дарують життя іншим, роблять щасливими інших, наповнюють світ красою та гармонією. 
Дорогі Матері! Нехай у Ваші віконця усміхається ранок, голубінь чистого неба приносить мир і спокій у Ваші оселі, хай Ваші серця зігрівають ясні дитячі очі і дзвінкий дитячий сміх, радості Вам і щастя.

Оркестр весни вже грає Вам прем'єру - 
Симфонію краси, добра й тепла.
І забувається буденність і кар'єра, 
Немов зима і поруч не була.
За диригента тут чарівна пані,
Глибинна, мудра іскра у очах,
Ти Жінка - і в усіх в пошані, 
Піднесенна, мов музика, мов птах...

... нова сторінка надій та сподівань

...світанок сьогодні постукав у віконце срібним голосочком синички. Ще сонце укуталось сивим туманом, а вона вже видзвонює: "Цинь-цинь-цинь-цинь-цинь", - сповіщає: небо сьогодні буде синім.  А горобці?... Ті зовсім, напевно, забули, що ранок ще тільки займається, - розцвірінькались, розреготались, заливаючи усе довкола своїм енергійним крещендо.

А пахне як?.. Молодою бростю дерев, талою землею, ранковою свіжістю... На гілках, здається, принишкли маленькі метелики і от-от полетять. Та ні, то темно-коричневі лусочки бруньок міцно тримають у своїх обіймах листочки. Та чи надовго?...

Сонце ще у полоні туману, а сонячні зайчики вже гойдаються на прозорих скельцях льоду,  мов діти на орелях, обережно, аби не покришився тоненький кришталик, у якому вже вимальовується бездонна блакить неба. А може, то сама весна золотими літерами виводить нову сторінку в одвічній книзі надій та сподівань...