Вітаю з Всесвітнім днем поезії!

Усі ми люди – кращі, трохи гірші. 
Нещира посмішка ховає все… 

Поет же душу відкрива у вірші 

І вам на суд, довірливо несе. 

Буває, переймаються не дуже – 

Хтось задрімав, замислився злегка. 

Комусь і зовсім до віршів байдуже, 

А хто і посміється з дивака. 

А він же вам свою читає сповідь, 

А він, душею зболений, кричить! 

А він очима ваші очі ловить. 

І ось, впіймав – і просвітлів за мить. 

І може бути в залі, цій людині 

Одні лиш очі сяють співчуттям… 

Один слухач. Нехай, один-єдиний, 

Але він – мій! Йому читаю я!

                                 Ніна Волкова